Народилася 14 серпня 1951 року в с. Палванташ Мархаматського р-ну Андижанської області Узбекістану. Закінчила філологічний факультет Харківського державного університету (1973) та аспірантуру при кафедрі історії російської літератури (1980). Кандидатську дисертацію на тему «Поэтика Гаршина и развитие малой эпической формы в русской литературе конца ХIХ века (структура и типология жанров)» захистила у 1980 році, а докторську дисертацію «Поэтика прозы Леонида Андреева. Жанровая система и художественный метод» — у 1994 році.

У Харківському університеті працює з 1973 року, послідовно обіймаючи посади старшого лаборанта (1973–1977), викладача (1980–1984), доцента (1984–1995), професора (1995–1999), завідувача кафедри історії російської літератури (з 1999 по теперішній час).

Науковий напрям —літературознавство. Сфера наукових інтересів пов’язана з прозою «срібного віку» російської літератури. Головними науковими результатами є з’ясування специфіки поетики та жанрової системи Л. Андрєєва в контексті російської та світової літератури (реалізму, символізму, експресіонізму, екзистенціалізму, літератури абсурду тощо). Це дозволило надати нову інтерпретацію його відомих творів 1898–1911 років та вперше схарактеризувати його прозу 1911–1919 років. Відкрито новий напрям у дослідженні творчості Л. Андрєєва як перехідного не від реалізму до модернізму, а від модернізму до постмодернізму початку ХХ століття.

У 1994–2005 роках була членом спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських дисертацій при Харківському педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди та при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Протягом багатьох років — член редколегії Вісника Харківського університету, серії «Філологія». Має понад 80 наукових публікацій, у тому числі 2 монографії, 2 навчальних посібника з грифом Міністерства освіти і науки України, 3 навчальних посібника.

Під керівництвом І. І. Московкіної захищено 9 кандидатських дисертацій.