У 1945–1949 році Валерій Гайович Шахбазов навчався в Харківському університеті.

З 1954 року, після обрання на посаду доцента кафедри дарвінізму і генетики, успішно поєднує два своїх призначення: викладач і науковець. Викладав студентам основи класичної генетики, праці Менделя і Моргана. Надалі він стає членом-засновником Всесоюзного товариства генетиків і селекціонерів імені М. І. Вавилова, членом Центрального комітету цього товариства і віддає багато сил для відродження генетики в Україні.

Основною темою його наукової роботи стає вивчення гетерозису.

У 1964 році Валерій Гайович Шахбазов організовує при кафедрі лабораторію біофізичної генетики.

Під його керівництвом кафедра стає базовою кафедрою генетики в Україні.

Валерій Гайович Шахбазов — автор понад 40 винаходів і патентів. Ним опубліковано понад 600 наукових робіт. У 1991 році йому присвоюють звання заслуженого діяча науки і техніки України, в 1995 році — присвоюють звання «Відмінник освіти України», в 1999 році — звання «Заслужений професор Харківського державного університету».