Теоретично обґрунтував та експериментально підтвердив принципово новий напрям зі створення самоорганізуючого стану в металах, сплавах і виробах із них, що отримав назву «програмованого зміцнення». Розвинув концепції про існування у твердих тілах центрів рекомбінації точкових дефектів змінної полярності, запропонував нову можливість створення радіаційно-стійких сталей і сплавів із невичерпаними центрами рекомбінації точкових дефектів при опроміненні. Встановив явище аномальної рекомбінації різнойменних радіаційних дефектів у твердих розчинах, що розпадаються під опроміненням.

Автор понад 800 наукових публікацій, серед яких 17 одноосібних монографій. Наукові розробки захищені 50-ма авторськими свідоцтвами і патентами.

Тривалий час був заступником голови галузевої Координаційної науково-технічної ради з проблем фізики радіаційних пошкоджень, член чотирьох проблемних рад НАН України і РАН. Голова секції «Конструкції та обладнання атомної енергетики» Науково-технічної й експертної ради при Президії НАН України з питань ресурсу та безпеки експлуатації конструкцій, обладнання і машин.

Звання

Почесний громадянин м. Харкова (2012 рік). Заслужений діяч науки і техніки України (1998 рік).

Нагороди

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007 рік). Лауреат рейтингу «Харків’янин року» (2007, 2010 роки). Нагороджений орденами «Дружби народів» (1986 рік), «За заслуги» III ступеня, князя Ярослава Мудрого V (2005 рік) та ІV ступеня (2012 рік), медалями.