Біографія

У 1982 році захистив докторську дисертацію «Принцип невтручання у міжнародні відносини та у міжнародне право» й отримав звання доцента, з 1995 року — професор міжнародного права. У 1983–1992 роках очолював Інститут міжнародного права та міжнародних відносин Люблянського університету.

Після проголошення незалежності Словенії відіграв значну роль в її дипломатичній діяльності. У липні та серпні 1991 року неофіційно представляв ще не визнану Словенію у Женеві, був членом делегації Словенії на Міжнародній конференції з вирішення питань колишньої Югославії (вересень 1991—серпень 1992 років). У 1992–2000 роках — перший постійний представник Словенії при ООН. Одночасно в 1994–1997 роках — голова робочої групи Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН з реформи механізмів ООН у сфері прав людини; у 1997–1998 роках — член Комітету з прав людини; у 1998–1999 роках — представник Словенії в Раді Безпеки, голова Ради Безпеки. У 2000–2005 роках — помічник з політичних питань Генерального секретаря ООН Кофі Аннана. У 2005 році повернувся до Словенії й поновив роботу в Люблянському університеті. З 23 грудня 2007 року по 22 грудня 2012 року — Президент Республіки Словенія.

Наукові інтереси стосуються питання захисту прав людини, прав меншин, використання сили державами тощо.

Автор монографій «Принцип невтручання в міжнародних відносинах і міжнародному праві» (Любляна, 1984 рік), «Основи міжнародного права» (Москва, 2012 рік) та понад 100 наукових статей. Автор розділу про права людини діючої Конституції Словенії (затверджена 1991 рік).

Звання

Почесний доктор Московського державного інституту міжнародних відносин (2012 рік).

Нагороди

Має нагороди, у тому числі Великий хрест на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською республікою» (2011 рік).