Біографія

У 1962 році захистив докторську дисертацію, присвячену пиридіній-N-фенолятним сполукам із унікальними сольватохромними властивостями.

У 1971 році захистив дисертацію, присвячену поліметіновим барвникам, і став професором органічної хімії Марбурзького університету, з яким пов’язана його подальша наукова та педагогічна діяльність.

Був деканом, працював за запрошенням в багатьох університетах: Барселонському (Іспанія, 1988 рік), Братиславському (Словацька республіка, 1998 рік), Оітському (Японія, 2000 рік).

Коло наукових інтересів: органічна хімія аліфатичних поліальдегидів, синтез і застосування поліметинових барвників, фізико-органічна хімія, зокрема сольватохромія органічних барвників, ефекти розчинників у органічній хімії, емпіричні параметри полярності розчинників та їх застосування. Також багато уваги приділяє дослідженню історії Марбурзького університету і, зокрема, розвитку хімії в університеті.

Автор понад 160 статей у німецьких і світових журналах. Капітальна праця «Розчинники та ефекти середовища в органічній хімії» мала кілька видань і була перекладена німецькою, французькою, російською, китайською мовами. У 1971–1999 роки під його керівництвом виконано 37 дисертацій на отримання ступеня доктора філософії.

Нагороди

У 1989 році отримав літературну нагороду Фонду хімічної промисловості (Франкфурт-на-Майні), у 2000 році — медаль Марії Складовської-Кюрі Польського хімічного товариства.