доктор географічних наук

професор, професор кафедри фізичної географії та картографії

У 1986 р. закінчила геолого-географічний факультет Харківського державного університету, у 1988 р. в ІГ НАНУ – захистила кандидатську дисертацію, а у 2010 – докторську дисертацію на тему: «Наукові основи регіонального еколого-природоохоронного картографування».

До сфері наукових інтересів відносяться питання картографії, зокрема теорії мови карт, тематичного картографування, як то: ландшафтного, екологічного, екопланувального, медичного, культурного, туристичного та картографування персоналій.

Має понад 400 наукових і методичних публікацій, в тому числі 5 монографій, близько 20 статей в науко метричних виданнях, карти, атласи, серії карт, в тому числі є автором першої у країні серії еколого-природоохороних карт міста і області (на прикладі м. Харкова і Харківської області).

Брала участь у проєктах по створенню ряду екологічних, природоохоронних, навчальних і популярних атласів Харківської області, вивченню ландшафтів області і організації природоохоронних територій. Є членом редколегії двох науко метричних журналів:  «Український географічний журнал» і «Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Геологія. Географія. Екологія» і головним редактором фахового видання «Проблеми безперервної географічної освіти і картографії».

З 2007 р. очолювала кафедру фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

З 2010 по 2015 р.р. обіймала посаду декана факультету геології, географії, рекреації і туризму.  

З 2019 р. обрана академіком Вищої школи з напрямку Науки про Землю. Три каденції поспіль є членом підкомісії МОН з природничих наук, а саме з розробки стандарту спеціальності Е4 «Науки про Землю» усіх трьох освітніх рівнів.

Є відмінником освіти України, має грамоти і подяки  Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Міської і обласної адміністрацій, МОН України, нагрудний знак «За служіння Університету», медаль 113 Обр ТрО та ін.