Біографія

У 1948 році захистив кандидатську дисертацію «Методи підсумовування узагальнених рядів Фур’є», а в 1951 році — докторську дисертацію «Деякі питання теорії одномірних лінійних диференціальних операторів другого порядку». З 1952 року — професор. У 1961 році обраний членом-кореспондентом, у 1969 році — академіком АН України, з 1987 року — академік АН СРСР.

Наукові інтереси у галузі математичної фізики, математичного аналізу, диференціальних рівнянь. Йому належать фундаментальні результати у гармонічному аналізі і теорії майже періодичних функцій; спектральній теорії диференціальних та різницевих операторів; теорії обернених задач спектрального аналізу і теорії розсіяння; спектральній теорії випадкових матриць великої розмірності; теорії дифракції електромагнітних хвиль на періодичних структурах; теорії усереднення крайових задач математичної фізики в областях складної мікроструктури; теорії цілком інтегровних нелінійних еволюційних рівнянь.

Автор понад 130 наукових праць, серед яких 12 монографій. Виховав понад 20 кандидатів та докторів наук. Його іменем називається формула та математичний метод.

Звання

Почесний доктор Сорбонни (1997 рік), член Норвезького королівського товариства наук і літератури (2001 рік) та інших наукових закладів. Почесний громадянин м. Харкова (2007 рік). Заслужений діяч науки і техніки України (1992 рік).

Нагороди

Лауреат Ленінської премії (1962 рік), Державної премії УРСР (1989 рік), премій імені М. М. Крилова (1983 рік), імені М. М. Боголюбова (1996 рік) та імені М. О. Лаврентьєва (2007 рік) НАН України. Нагороджений орденами Трудового Червоного прапора (1967, 1972 роки), князя Ярослава Мудрого ІV (2002 рік) та V ступеню (2007 рік), золотою медаллю імені В. І. Вернадського НАН України (2009 рік).