Доктор фізико-математичних наук, професор, академік Європейської академії наук, дійсний член Інституту фізики Великої Британії.

Закінчив Харківський державний університет імені О.М. Горького в 1989 році з відзнакою за спеціальністю «експериментальна ядерна фізика». 1989 року вступив до аспірантури. 1991 року захистив кандидатську дисертацію (науковий керівник – проф. М. О. Азарєнков), 1996р. – докторську дисертацію «Нелінійна теорія хвильових збурень в обмежених плазмоподібних середовищах» (науковий консультант – проф. М. О. Азарєнков).

Професор Остріков здобув всесвітнє визнання у галузі фізики плазми, нанофізики, матеріалознавства та суміжних галузях застосування плазми. Він є визнаним піонером і лідером у прикладних дослідженнях нанофізики в плазмі – науки, що швидко розвивається, заклав основи для розвитку великої міжнародної наукової спільноти в цій галузі.

Фундаментальна ідея проф. Острікова про використання плазми для структурованих нанорозмірних матеріалів була застосована при розробці нових передових функціональних матеріалів, пристроїв і процесів, які мають застосування в різних науково-технічних сферах. Його підходи до контролю енергії та речовини в нанорозмірних масштабах були застосовані в цілому спектрі теплових, хімічних, радіаційних та інших процесів. їх імовірне застосування охоплює матеріалознавство, енергетику, охорону здоров’я та інші сфери, що потенційно призводить до енергоефективних зелених технологій для сталого майбутнього.

Рішенням Вченої ради університету від 23 червня 2020 року (протокол №10) Острікову Костянтину Миколайовичу присуджено звання «Почесний доктор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна»