Василь Назарович походив зі старовинного роду, а один з його предків за материнською лінією був довіреною особою Богдана Хмельницького. Василь Каразін був молодшим сучасником видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди і його духовним наступником. Батьки Каразіна була знайомі з «мандрованим філософом», а сам Василь Назарович з дитинства чув його розповіді, і пізніше відгукувався про нього з величезною пошаною.

Найбільшою справою життя В. Н. Каразіна стало заснування Харківського університету – найстарішого українського університету модерного зразка. Відкриття університету значно пришвидшило процес соціально-економічного та культурного розвитку Харкова, який швидко перетворився на потужний осередок освіти, науки і культури.

В. Н. Каразін також уславився як вчений-енциклопедист, дослідник-новатор, який зробив внесок у цілу низку технічних, природничих та соціально-гуманітарних галузей знання.

Вшанування ювілейних дат В. Н. Каразіна завжди було невіддільне від святкувань річниць відкриття Харківського університету.

На честь В. Н. Каразіна відкрито пам’ятники у Харкові та в його рідному селі Кручик Богодухівського району Харківської області. Вченому встановлено низку меморіальних дошок. Іменем просвітителя названо вулиці у Харкові, Миколаєві, Дніпрі. Біобібліографія В. Н. Каразіна налічує близько півтори тисячі наукових і науково-популярних публікацій, які виходили друком не лише в Україні, але і в США, Канаді, Великобританії, Швеції, Нідерландах, Болгарії, Румунії, Чехії та багатьох інших країнах світу.

Заступниця директора Центру українських студій та краєзнавства Ольга Вовк