Біографія

У 1971 році захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора наук з хімії й розпочав роботу в Інституті хімії університету Кампінаса (Бразилія), що на сьогодні є одним із найважливіших наукових та освітніх центрів Південної Америки, з 1987 року — титулярний професор.

Автор майже 200 статей у провідних наукових виданнях світу.

Засновник нових наукових напрямів. Зокрема, започаткував роботи з функціоналізації аморфного кремнезему шляхом ковалентного прищеплення на поверхню комплексоутворюючих органічних реагентів з метою створення гібридних матеріалів для сорбції та аналізу. Йому належить світовий пріоритет у розробці методик синтезу та вивченні адсорбційної поведінки гібридних органо-кремнеземних матеріалів.

З початку 1990-х років розпочав дослідження з ковалентної іммобілізації на поверхні кремнезему оксидів Al, Ti(IV), Nb(V), Sb(V), Zr(IV), що дозволило через декілька років започаткувати новий напрямок у матеріалознавстві — створення на основі принципів золь-гель синтезу гібридних матеріалів нового покоління, що містять кремнеземне ядро, метал-оксидний фосфатний шар та органічну (як правило, целюлозну) складову.

Нагороди

Наукові здобутки ученого неодноразово відзначалися національними і міжнародними преміями і нагородами. Зокрема, він був визнаний кращим ученим Бразилії, удостоєний медалі за наукові здобутки Бразильського хімічного товариства, нагороджений бразильсько-італійською премією за видатний внесок у неорганічну хімію.

Активний прибічник співробітництва між ученими Бразилії та України, неодноразово відвідував нашу країну, виступав з доповідями, зокрема і в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Закордонний член наукової ради з аналітичної хімії відділення хімії НАН України.