Біографія

У 1978 році захистив кандидатську дисертацію «Електромагнитні флуктуації в обмежених плазмово-молекулярних системах», а в 1990 році — докторську дисертацію, з 1998 року — професор. З 1997 року — член-кореспондент, з 2006 року — академік, віце-президент, з 2009 року — головний учений секретар НАН України.

Учений у галузі статистичної фізики і теорії плазми. Розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем і на її основі дослідив вплив взаємодії плазмової та молекулярної підсистем на електромагнітні флуктуації у таких системах (разом з І. П. Якименком та Ю. Л. Клімонтовичем); узагальнив теорію флуктуацій у стійкій стаціонарній плазмі на випадок турбулентної плазми з дифузійно-дрейфовими рухами рідинного типу (разом з академіком О. Г. Ситенком). Розробив послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми на основі перших принципів статистичної механіки.

Сформулював строгі мікроскопічні рівняння та ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми, що дає змогу описати широкий клас нових фізичних явищ у запорошеній плазмі, що досі не мали свого пояснення.

Автор понад 200 наукових праць, серед яких відома монографія «Статистична теорія плазмово-молекулярних систем».

Звання

Член-кореспондент Європейської академії наук, мистецтв і літератури (2004 рік), іноземний член РАН (2011 рік). Почесний доктор Інституту фізики конденсованих систем (2010 рік).

Нагороди

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 рік), премії НАН України імені К. Д. Синельникова (1991 рік). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2008 рік), Почесною грамотою Верховної Ради України (2004 рік).