Біографія

У 1954 році захистив кандидатську дисертацію «До теорії магнітної сприйнятливості тонких шарів металів при низьких температурах», а у 1964 році — докторську дисертацію «Деякі питання теорії непружної деформації кристалів». З 1967 року — професор, з 1990 року — член-кореспондент НАН України.

Наукові інтереси — електронна теорія металів, фізика конденсованого стану речовини, динаміка кристалічної решітки, теорія дислокацій та крапкових дефектів у твердому тілі, нелінійна динаміка намагніченості в магнітовпорядкованих кристалах. Разом з академіком І. М. Ліфшицем дав повний опис магнітних квантових осциляцій (формула Ліфшиця—Косевича), зробив інші важливі відкриття, створив школу фізиків-теоретиків, які розробляють лінійну та нелінійну динаміку конденсованих середовищ.

Автор понад 250 праць з теоретичної фізики, серед яких 10 монографій, що є одночасно науковими монографіями і підручниками для студентів та аспірантів.

Голова секції Наукової ради з фізики твердого тіла НАН України. Член двох спеціалізованих рад, член Міжнародного товариства взаємодії математики і механіки (ISIMM). Підготував 35 кандидатів наук. Був помічником головного редактора журналу «Фізика низьких температур».

Звання

Заслужений діяч науки і техніки України (1997 рік), Відмінник освіти України (1998 рік). Нагороджений державною премією СРСР (1978 рік), державними преміями УРСР та України (1978 рік, 2001 рік), премією імені К. Д. Синельникова НАН України (1999 рік).