Наукові інтереси пов’язані з дослідженням методологічних і світоглядних проблем соціального пізнання, об’єктивних та суб’єктивних факторів історичного процесу, рушійних сил політичного і духовного життя суспільства, філософських та світоглядних процесів освіти, генезису суспільних відносин і соціальних інститутів у різного типу цивілізаціях, регіонах, країнах та інше.

Автор загальновідомої концепції меж трансформації і модернізації України останньої чверті ХХ і початку ХХІ століття, де показав, що основним гальмом на шляху євроінтеграції країни є внутрішня політична та соціальна розколотість суспільства. Один із засновників політологічного напряму досліджень у сучасній Україні, ініціатор розвитку та вдосконалення системи підготовки професійних політологів.

Автор близько 400 наукових праць, серед них 16 монографій, у тому числі 8 індивідуальних.

Найбільш вагомі фундаментальні колективні праці, створені під його керівництвом — «Соціальна робота» та «Філософія політики» — перші видання такого типу на теренах СНД. Підготував 41 кандидатів і 36 докторів наук.

Президент Української академії політичних наук, генеральний директор Всеукраїнської соціологічної служби (з 1993 року). Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська асоціація політичних наук».

Звання

Заслужений діяч науки і техніки України (2001 рік). Відмінник освіти України (2001 рік).

Нагороди

Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеня (2002 рік) та ІІ ступеня (2012 рік), Почесними грамотами Верховної Ради (2009 рік) та Кабінету Міністрів України (2007 рік).