За час його роботи на Харківській кафедрі було відкрито Свято-Покровський чоловічий монастир у с. Водяне і Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир у м. Лозова. З 1994 року відновився випуск газети «Харківські Єпархіальні Відомості». У 1993 році було відкрито духовне училище, яке у 1996 рік було перейменоване на Харківську духовну семінарію. Багато уваги приділялося реставрації старовинних храмів і будівництву нових.

Звання

З 1977 року — член Товариства дружби СРСР-Мексика, з 1979 року — член Товариства дружби СРСР-Канада. Член Національної спілки письменників України, почесний член її Харківської організації. Почесний професор Харківського державного інституту культури (1992 рік), Харківського інституту мистецтв імені І. П. Котляревського (1994 рік). Почесний доктор Варшавської християнської академії (2002 рік) та Київської духовної семінарії. Почесний громадянин міста Харкова (1999 рік) та Харківської області (2006 рік). Синодом УПЦ удостоєний права носіння двох панагій (1993 рік), такої ж нагороди удостоєний Вселенським Константинопольським патріархом Варфоломієм у м. Константинополь (1993 рік).

Нагороди

Нагороджений багатьма церковними та державними нагородами, серед яких Срібний Орден УПЦ Св. рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня (1999 рік), ордени «За заслуги» ІІ (1999 рік) та І ступеня (2001 рік), Ярослава Мудрого V (2004 рік), IV (2006 рік), ІІІ (2008 рік) та ІІ ступеня (2011 рік), Св. рівноапостольної Марії Магдалини (Польща, 2006 рік), Св. преподобного Серафима Саровського І ступеня (2011 рік) та інші.