Наукові інтереси в галузі фізики плазми і проблем керованого термоядерного синтезу: техніка і прилади НВЧ, радіовимірювання НВЧ, взаємодія радіовипромінювання НВЧ з пасивними й активними середовищами, зокрема з хімічними та медико-біологічними об’єктами. Спільно з іншими розробив основи теорії колективних коливань у плазмі.

Автор понад 400 наукових праць, 25 авторських свідоцтв, 3 патентів. Підготував 29 кандидатів і 2 докторів наук.

Головний редактор міжвідомчого республіканського науково-технічного збірника «Радіотехніка» (з 1974 року). З 1976 по 1982 роки — член Оргкомітету Європейських Мікрохвильових конференцій, представник СРСР у цьому органі.

Звання

Почесний академік АН прикладної радіоелектроніки України, Росії та Білорусі (1994 рік). Тривалий час був головою Харківського філателістичного товариства. Почесний член Всесоюзного товариства філателістів. Заслужений діяч науки України (1982 рік).

Нагороди

Нагороджений орденами Богдана Хмельницкого ІІІ ступеня, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, «Знак Пошани», багатьма медалями, у тому числі — медаллю Центру дальнього космічного зв’язку, а також почесними знаками «Изобретатель СССР», «100 лет со дня рождения изобретателя А. С. Попова», «Почетный радист СССР» (1956 рік), «Відмінник освіти України» (1999 рік).